Інтерв’ю з Олександрою Тесленко, українською кінорежисеркою

Про те як досягти успіху молодим режисерам, чому вона любить знімати рекламу та навіщо відкрила власну кіношколу у Дніпрі у ексклюзивному інтер’ю сайту YummyMovie.org розповіла українська кінорежисерка та співвласниця студії Contrabas Video Production Олександра Тесленко

Олександро, розкажіть, як Ви вирішили відкрити свою кіно студію? Як зважились на такий серйозний крок?

- Кіностудію Contrabas  ми відкрили разом з моїм партнером та чоловіком Русланом Тесленко у 2019 році в місті Дніпро. Це наш спільний проект. Це був дуже важливий і ризиковий крок для нас обох. До цього ми працювали лише  в Києві. Є така тенденція, що спеціалісти ідуть з різних куточків до столиці, а ми  навпаки, вирішили з нуля створити кіноіндустрію в центральному регіоні України. І в нас це виходить. За декілька років існування кіностудії у Дніпрі ми зняли і продовжуємо знімаємо масштабні проекти  з кращими спеціалістами України, які отримують визнання на світовому рівні.  

А апаратуру для зйомок ви купували?

- Більшість обладнання беремо в оренду у наших партнерів. Так працює 90% продакшенів України. Тому що під кожний проект різні технічні задачі і обладнання. 

З чого починалася Ваша робота у рекламі? Для кого Ви знімали свої перші рекламні проекти і як шукали перших клієнтів?

- Знімати рекламу я почала ще під час студентських років. Особисто для мене це окремий вид мистецтва від створення якого  отримую  велике задоволення. Режисери та продакшени завжди проходять тендери (конкурси) під час відбору. Моя перша реклама була з бюджетом 15 тис $ , зараз є проекти з бюджетами від 100 тис.$ з командою на знімальному майданчику до 150-200 людей. 

Тобто саме зйомки реклами стали для Вас відправним пунктом з якого почався Ваш шлях у кіномистецтві?

- Ні. Серед моїх студентських робіт були й кінофільми. Під час навчання наш майстер Олексій Сергійович Одинець давав нам можливість максимально пройти свій шлях у тому, у чому ми хочемо розвиватися далі. Тому за час навчання, за ті 4-5 років що ми в нього навчалися, він давав своїм студентам різні завдання: щоб вони зняли документальний фільм, музичний кліп, рекламний ролик, ігровий фільм. Тобто він робив так, щоб ми спробували себе у різних напрямках. Вважаю що в цьому істинний талант майстра - максимально розкрити свого студента. Він, на відміну від інших викладачів, давав нам  можливість самим обрати той жанр, у якому потім було б цікаво працювати. І зараз серед наших випускників є кліпмейкери, є люди, які знімають рекламу, є режисери, які працюють на телебаченні й кінорежисери.

У Ваших фільмах та кліпах знімалися досить відомі особистості, справжні «зірки» кіно та естради. Можете розказати про те як Вам з ними працювалося?

- Моєю дипломною роботою був проект про права жінок, у якому була задіяна «оскароносна» голлівудська актриса Гелен Міррен. У цьому проекті були залучені діти з В’єтнама, Афганістана, Судана. Це  була постановча робота, але на основі реальних історій. І Гелен Міллер за кадром розповідала про долю кожної дівчинки, які були героїнями нашого проекту. Це був мій перший досвід роботи з такою видатною постаттю світового кінематографа. Надалі я працювала з багатьма відомими людьми і в мене ніколи не було з ними ніяких складнощів. І сподіваюсь що не буде (сміється). Ми ж всі розуміємо: заради чого ми прийшли на майданчик і просто робимо свою справу. Наприклад у нас у рекламі для мережі магазинів «АТБ» знімалися Оля Полякова та Дзідзьо. І попри на свій «зірковий» статус вони виконували все, про що просив їх режисер. Ми планували знімати десять годин, але в результаті зняли весь матеріал за 5 годин. Тобто якихось «закидонів» з їх боку не було, вони все родили чітко і класно.

Коли ми тільки планували працювати з Олею Поляковою, багато людей казали нам, що вона досить скандальна, але ніякої «скандальності» з її боку не було. Ми швидко знайшли спільну мову і проект з нею залишається для мене одним з найкращих. Можливо в мене така позитивна енергетика, що всі «зірки» зі мною працюють без проблем (сміється).

А якщо серйозно, то це люди, які досягнули успіху через велику працю. І Оля Полякова, і Дзідзьо – вони ж «пахарі». У них кожна хвилина розписана. Вони постійно працюють над собою, над своїм іміджем, над своєю творчістю. Я це дуже сильно відчула під час роботи з ними. Вони справжні професіонали. Вони знали як треба стати, як треба поводитися у кадрі, як говорити текст. Тому у мене до них не було жодних нарікань.

Як Ви вирішуєте «кадрове питання» і де знаходите спеціалістів для своєї студії?

- У цьому році на базі студії ми відкрили акторський курс для учнів від 7 до 50 років. Наші студенти вже активно знімаються у рекламу, отримають головні ролі у фільмах, деякі працюють у нас на знімальному майданчику асистентам, адміністраторами.  Ми змогли знайти справжні таланти й дати їм платформу самореалізації та класних викладачів, які приїжджають кожного тижня з Києва. А вже наступного року плануємо відкривати курси, на які будемо набирати людей і вчити їх на операторів, других режисерів, сценаристів, а також іншим професіям, які зараз мають попит у кіноіндустрії України. Ми зацікавлені у тому, щоб «виростити» класних спеціалістів, яких потім зможемо взяти до себе на майданчик. Ми сподіваємося, що зможемо знайти талановитих молодих людей, допомогти їм розкрити свої здібності та запропонувати їм потім роботу. Бо ми зараз відчуваємо брак певних фахівців, тому вимушені запрошувати їх із Києва, або навіть з-за кордону. Нам насправді дуже не вистачає спеціалістів певних професій: адміністраторів, других режисерів. Бо режисерів у нас у країні багато, а от класних других режисерів – дуже мало. Тому нам хотілося б самим виростити спеціалістів, які потім зможуть  ефективно працювати на майданчику і які б також добре знали англійську мову, тому що ми працюємо в тому числі й з закордонними замовниками та колегами. Саме таких спеціалістів ми будемо готувати у нашій кіношколі.

Рекламу Ви знімаєте, щоб заробити гроші?

- Для мене зйомки реклами – це не тільки спосіб заробити гроші. Я люблю рекламу. Є режисери які займаються рекламою просто щоб «вижити» в наш складний час.  Під час зйомок фільму «На Новий рік обіцяють сніг», я вимушена була відмовитись, вперше за свою кар’єру від комерційного проекту. І для  мене це була катастрофа. Досі шкодую. Ддо реклами я ставлюся з такою високою відповідальністю, як і до кінофільмів. Це той напрямок у якому я хочу і надалі розвиватися.

Ви згадали про художній фільм «На новий рік обіцяють сніг». Що це за проект і яка його подальша доля?

- Це історія про хлопчика Сашка, який вперше в житті вирішив довести самому собі, що заслуговує на кращий подарунок під ялинку і ціною цьому - перша гарна оцінка в школі за твір. Згодом він випадково стає учасником різних пригод. А на пошуки зошита з домашнім завданням у нього залишається кілька годин до Нового року.

Особливо хочеться відзначити, що це був перший ігровий проект, який ми знімаємо у Дніпрі. Нашим завданням є показати місто та його кінематографічні локації. Сподіваюся, що після завершення нашого фільму, Дніпром зацікавляться представники кіноіндустрії не тільки в Україні, а й з-за кордону. Фільм знімає професійна команда  з Києва  та Дніпра,  з великим міжнародним досвідом.  Окрім київських акторів, ми залучаємо місцеві  таланти та учнів нашої кіношколи Contrabas movie school Головні ролі у фільмі виконпали:  Владислав Попко (Київ), Арам Вінковський (Дніпро) та Дитятковська Роза (Дніпро). Крім того, під час зйомок фільму було задіяно більше 120 акторів масових сцен, з них 60 дітей.  Цей проект ми хочемо презентувати для потенційних інвесторів на кіноринках, щоб знайти партнерів та отримати фінансування для зйомок «повного метру». Наразі є вже сценарій і ми починаємо готувати  матеріал для інвесторів. 

Тобто цей Ваш фільм може розглядатися як своєрідний тізер до Вашого майбутнього повнометражного фільму. Але ж це завершена історія?

- Так, це завершена історія. Вона має початок, кульмінацію та розв’язку. Ми плануємо показати цей фільм на міжнародних кінофестивалях, коли він буде готовий.  Фільм вийшов дуже атмосферним і святковим. Це історія в якій ніхто не страждає, не вмирає, не розкриваються гостропсихологічні теми. Це добра новорічна сучасна  казка. Про добро, віру і допомогу. Ми дуже хочемо запустити такий проекту в  прокат, щоб надихати людей напередодні новорічних свят. Бо ця історія може дійсно підняти настрій.

Щоб Ви порадили молодим режисерам, які тільки починаюсь свій творчий шлях?

- Безумовно треба отримувати відповідну освіту, шукати собі Майстра, спеціалістів, які тебе будуть правильно направляти. Майстер може об’єктивно оцінити твої роботи, вказати на твої помилки. Я дуже щаслива, що у мене був такий Майстер, під керівництвом якого я дуже багато знімала під час навчання. Він змушував нас знімати, помилятися і знову знімати, вчитися на власних помилках, та шукати себе у цьому процесі.  Один з наших майстрів, викладає тепер в нашій кіношколі, а саме Владислав Володимирович Попко. Кінорежисер, актор і неймовірно талановитий викладач. Я щаслива, що він розкриває нові таланти тепер і в Дніпрі.

Але щоб чогось досягти, режисеру, окрім теоретичних знань, потрібно постійно щось знімати, отримувати практику. Не можна стати талановитим режисером не маючи практики роботи на знімальному майданчику. Можна спочатку просто взяти телефон і знімати на нього. Треба знімати, знімати й знімати. Треба збирати свою команду, з якою буде комфортно працювати. А ще я дуже раджу молодим режисерам завершувати все свої проекти. Навіть якщо щось не виходить, не кидати їх, а доводити до кінця. А потім аналізувати всі свої помилки щоб, не повторити їх наступного разу.