Аніме Сатосі Кона: світ сновидінь, ілюзії та натхнення Крістофера Нолана

Стерта межа між реальністю та уявою - популярна концепція фільмів сьогодення. Тепер нікого не здивувати «розумною» кінострічкою, в якій головний герой втрачає межу між сновидінням та дійсністю.  Згадайте «Матрицю» сестер Вачовскі, Крістофера Нолана та його «Початок», «Чорного лебедя» Даррена Аронофскі. Ці картини мають спільну ідею- ілюзію відчуття реальності.

Далеко не всі знають, що західні режисери черпали натхнення у японського ілюстратора аніме - Сатосі Кона. Саме він був творцем стрічок про стерті кордони між істиною та ілюзією. 

Сатосі Кон народився 12 жовтня 1963 року на острові Хоккайдо в Японії.  Він з дитинства гарно малював та мріяв створювати власні манги. Саме тому, після школи вступив до художнього університету Мусасіно, де почав малювати професійно. Там, будучи студентом, Сатосі Кон створив мангу «Toriko», котру нагородили премією журнала Young за кращий дебют. Так почався тернистий шлях ілюстратора та пошуки власного стилю. 

На церемонії нагородження художник знайомиться зі своїм кумиром Кацухіро Отомо, який неочікувано пропонує молодому Сатосі співпрацю над власною мангою «Акіра». В ній Кон малює задні плани.

У 1990 році Сатосі отримує пропозицію від видавництва журнала Young намалювати мангу «Повернення в море». Художник погоджується, але стислий термін виконання роботи та великі обсяги підривають його психічний та фізичний стан. Кон починає пиячити, а слабкий імунітет призводить до захворювання гепатитом А. Після одужання Сатосі продовжує роботу ілюстратором та працює над мангами «Seraphim: 266,613,336 Wings» і «OPUS». 

У той же час, художник отримує першу пропозицію роботи над аніме. Кацухіро Отомо запропонував малювати задні плани для стрічки «Roujin Z». З цього моменту починається творчій шлях Сатосі Кона, як ілюстратора анімаційних фільмів. 

У 1995 році Кон працює над кінострічкою Кацухіро Отомо «Магнітна троянда», де знову малює задні плани.  Зорі складаються щасливо, і художник отримує пропозицію екранізувати книгу Ёсикадзу Такэуті «Perfect Blue». Це історія про дівчину-співачку, яка мріє стати видатною акторкою. Протистояння двох різних образів головної героїні призводить до роздвоєння особистості. З часом вона перестає відрізняти реальність від ілюзії. 

Саме завдяки цьому аніме Сатосі Кон стане відомим на весь світ. Через декілька років режиссер Даррен Аронофскі придбає права на екранізацію картини заради однієї запозиченої сцени для свого фільму «Реквієм по мрії». Пізніше він використає сюжет для стрічки «Чорний лебідь».

Наступною роботою Сатосі Кона, як режисера, стає аніме «Актриса тисячоліття». Ця стрічка- повна протилежність «Perfect blue”, але не менш успішна. Вона отримує нагороду на фестивалі FantAsia у Монреалі як краща анімаційна картина.

Третя робота режисера- різдвяне аніме «Одного разу в Токіо». В ньому розповідається про трьох бездомних, які знаходять на вулиці покинуту новонароджену дитину. Ця стрічка- єдина серед робіт Сатосі Кона, в якій реальність майже не змінюється.

Пізніше режисер отримує пропозицію, про яку мріяв декілька років - екранізувати книгу Ясутака Цуцуї «Паприка». Цей проект був особливо цінним для Кона, адже сюжет розповідає про проникнення у чужі сновидіння та контроль над примарами. Така концепція викликала захват та інтерес у режисера, тому він залюбки взявся за роботу.  «Паприка» стала найдорожчою та найамбіціознішою картиною Сатосі Кона. У 2010 році режисер Крістофер Нолан адаптував аніме для власного фільму «Початок».