«Ла-Ла-Ленд» по-радянськи: 5 мюзиклів, які варто подивитися

Після «Ла-Ла-Ленду» Деміена Шазелла, що вийшов на екрани в 2016-му, світ знову захопився фільмами, де актори танцюють та співають. Розберемося з тим, що таке «мюзикл» та як цей жанр потрапив на великі екрани.

Мюзикальний лікбез

Як жанр мюзикл з’являється у 20-х роках ХХ століття, залишивши позаду популярні опери та оперети. До його формування причетний нью-йоркський Бродвей. Тоді в театрах не було постійних труп, орендатори вимушені були вигадувати щось нове. Саме пошук нового дозволив утримати глядача, не прогоріти на виставі та створити такий жанр як мюзикл.

Тоді це була динамічна вистава, в якій спів став частиною сюжетної лінії. Це основна відмінність мюзиклу від опери чи оперети, де пісенні партії були просто вставками. Мюзикл швидко затоваришував з жанром комедії — саме таке поєднання мало найбільший попит у глядача.

Успіх бродвейських мюзиклів збігся з закінченням ери німого кіно. Тому герої перших музикальних фільмів буквально співали про новий етап у кінематографі. Коли технології стали кращими, то Голлівуд пустився берега й з 1929 по 1930 роки випустив понад 200 музикальних фільмів.

Надалі жанр мюзиклу еволюціонував, експериментував з новими формами,  використовував новіші технології та прийоми, щоб здивувати та затримати глядача коло екрану.

Для СРСР мюзикли стали можливістю відволікти радянського глядача від буденності та зробити життя більш романтичним. Отже, 5 радянських мюзиклів, які варто подивитися просто зараз:

Фільм «Звичайне диво»

1978 рік, режисер — Марк Захаров

Про що: це екранізація однойменної п’єси Євгена Шварца. Головний персонаж — чарівник, який багато років тому вигадав «казку навпаки». Він перетворив ведмедя на чоловіка та вирішив, що його має поцілувати принцеса, щоб все повернулося на свої місця. Власне весь цей час персонажі Олександра Абдулова, Євгенії Симонової, Олега Янковського, Євгена Леонова та Андрія Миронова цим і займаються, час від часу співаючи.

Улюблена цитата: «Ви привабливі, я — до біса привабливий. Чого дарма час втрачати? Опівночі чекаю».

Оригінальна назва: "Обыкновенное чудо".

Комедія «Людина з бульвару Капуцинів»

1978 рік, режисер — Алла Сурикова.

Про що: містер Фьорст відкриває у маленькому містечку Санта Кароліна, на Заході США, німий кінотеатр. Він вірить, що кіно здатне змінити життя місцевого населення, яке понад усе люблять пиячити, битися та гуляти. Спочатку все йде чудово. Але це тільки спочатку. 

Улюблена цитата: «Йшли б ви, бабусю, через вулицю в іншому місці!»

Оригінальна назва: "Человек с бульвара капуцинов".

Романтичний фільм «Солом’яний капелюшок»

1974 рік, режисер — Леонід Квінхідзе 

Про що: відомий ловелас Леонідас Фадінар вирішив одружитися з дочкою багатого провінційного садівника Нонанкура. Але кінь Фадінара випадково з’їдає капелюшок мадам Бопертюї. Мадам вимагає, щоб Фадінар знайшов їй такий самий капелюшок, щоб її чоловік нічого не запідозрив та не дізнався про коханця. Поки цього не відбудеться Бопертюї не покине будинку Фадінара. 

Улюблена цитата: 

— Я помру від усього цього.

— Тільки не тут, тільки не тут, пані! Квартира для цього абсолютно не пристосована.

Оригінальна назва: "Соломенная шляпка".

Фільм «Ми з Джазу»

1983 рік, режисер — Карен Шахназаров 

Про що: Костя Іванов, студент музичного Одеського технікуму, захоплюється джазом.  Через це його, комсомольця, виганяють з технікуму та просять обрати: навчання чи музика. Він обирає джаз та створює свій бенд. 

Улюблена цитата:  «Потім я подивлюсь на годинник і скажу: 17-20, а ти скажеш: «Мати чесна, спізнююся на пароплав!»

Оригінальна назва: "Мы из Джаза".

Комедія «Троє в човні, не рахуючи собаки»

1979 рік, режисер — Наум Бірман

Про що: за мотивами однойменної повісті Джерома Клапка Джерома.

Пригоди трьох приятелів, справжніх джентльменів, Джі, Харріса і Джорджа, які вирішили відправитися у подорож на човні по Темзі. З собою вони беруть ще одного друга — фокстер'єра Монморансі. Одне з правил пригоди — подорожувати суто в чоловічій компанії. Але правила створені, щоб їх порушувати.

Улюблена цитата: «Судячи з ваших кровожерливих поглядів, друзі мої, ви ще недостатньо розчинилися в природі».

Оригінальна назва: "Трое в лодке, не считая собаки".