Міжнародний етнографічний кінофестиваль ОКО оголосив програму

Перший в Україні кінофестиваль етнографічного кіно ОКО опублікував список фільмів, що увійшли до офіційної програми. Насичена сітка складається з міжнародного повнометражного, національного повнометражного та міжнародного короткометражного конкурсів.

Секція міжнародного повного метру складається з шести стрічок хронометражем від 40 хвилин. В ній представлені фільми з Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.

Картина данського виробництва Ламалера (Lamalera) режисерки Карстен Таді розповість про неминуче зіткнення минулого та майбутнього через історію індонезійського поселення, в якому головним засобом заробітку досі є стародавнє китобійне ремесло.

Фільм Друга зустріч (The Second Encounter) режисерки Веронік Баллот з Бразилії запросить нас до пошуків сенсів у племена амазонських джунглів, поєднавши особистий і глобальний аспекти дослідження корінних народів.

Чилієць Жан Маркос Годой у своїй картині Землетрус часів (Earthquake of Time) змусить нас замислитися над взаємозв’язком ландшафту, часу та ментальності народу. Аналіз рідного режисерові Чилі дозволить кожному з нас зрозуміти більше про себе, свій народ, свою країну.

Стрічка данця Еміля Норгаарда Вигнання Гушегу (Gushegu Exile) перемістить глядача у далекий, екзотичний, проте раптово такий близький світ африканських відьом, і підніме болісні проблеми «інакшості».

Раджаа, це значить надія (Rajaa, that means hope) – фільм француженки Маріель Дуклос, проте національність тут перестає мати значення. Інтимно, тендітно, голосом матері, що співає колискові, оповідає режисерка про внутрішній світ і психологічну боротьбу мігрантів, що намагаються інтегруватися в європейське суспільство.

Стрічка Дімітри Кофті з сусідньої Болгарії Тріщини (Cracks) може виявитися до болю близькою українському глядачеві: перед нашими очима розгорнеться історія колись потужного промислового міста Пернік, що так і не зміг прийти до обіцяного комунізмом світлого майбутнього.

До національного конкурсу повних метрів увійшло вісім картин, які розкривають Україну з найрізноманітніших сторін.

Многая літа. Стойко режисера В’ячеслава Бігуна розповість життєствердну історію столітнього українця про довголіття, ментальність і зв'язок із природою.

Оптимістична Бхумі режисерки Олени Кутінової розкаже історії вихованців притулку для корів, що є священними у ведичній культурі.

У Зарваниці режисерів Яреми Малащука та Романа Химея ми разом із паломниками-християнами Західної України вирушимо у пішу ходу до священного урочища. Поміж молитвами паломники діляться новинами, хваляться нажитим добром, фотографують каплиці, дають інтерв’ю, бачать чудеса.

Портрет на тлі гір режисера Максима Руденко перенесе нас до гуцульського села Криворівня, де мешканка Параска Плитка-Горицвіт фотографувала людей. У 2015 році художники з Києва знайшли коробку з її фотонегативами. Це історія про таємничий зв'язок сьогодення і минулого, відображеного на випадково знайдених фотонегативах.

Рай режисера Олександра Ткаченко розкриє нам світ іннокентіївців - старої російської секти, яка отримала величезну популярність на початку ХХ століття. Цей фільм розповідає про життя останніх адептів ексцентричного культу.

Діма Косигін у фільмі Земля Мольфарів разом із молодим мольфаром промандрує карпатськими горами у пошуках з‘єднання з самою природою. Проходячи через вогонь та воду, вони опиняться на полонині, де біля величезної ватри побачать чотирьох мавок і розчиняться в часопросторі…

Медитативна Дельта режисера Олександра Течинського поставить завдання просте – не згинути в тумані, не подохнути від холоду, не піти під лід. Не втрапити б у свої власні капкани. Чи ми тут всі в одній великій пастці? Бігаємо-метушимося по короткому колу, перераховуючи зниклих…

Жива ватра Остапа Костюка розповість про життя вівчарів українських Карпат і долю традиційного ремесла на фоні сучасних змін. Про щоденну працю без вихідних і права на слабкість. Про гармонійний світ, який ми втратили, прагнучи комфорту, і дитинство, яке ми залишаємо, начепивши на себе ролі дорослих.

Короткометражна програма фестивалю складається з шести тематичних блоків по п’ять стрічок, в тому числі фільмів українського виробництва. Це історії про натхнення, біль, пошук ідентичності, дослідження простору, традицій та подорожі.

Демонстрація стрічок проходитиме онлайн на сайті кінофестивалю (12-19 вересня) та офлайн протягом трьох днів у Криничному (17-19 вересня), де відбудуться ексклюзивні покази та  церемонія нагородження переможців.

Детальніше вивчити програму та подивитися трейлери стрічок можна на сайті кінофестивалю https://www.okofilmfest.com.ua

Точний розклад онлайн та офлайн показів буде оголошено найближчим часом.