Команда фільму «Бачення метелика» провела акцію на підтримку України на червоній доріжці Каннського кінофестивалю
В день світової прем’єри «Бачення метелика» команда фільму провела акцію на підтримку України на червоній доріжці Каннського кінофестивалю.
Світова прем’єра фільму «Бачення метелика» (Butterfly Vision) відбулася 25 травня 2022 в секції «Особливий погляд» (Un Certain Regard) офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю. Стрічка змагається не тільки в рамках категорії Un Certain Regard, але й за «Золоту камеру», премію за найкращий дебютний повнометражний фільм найпрестижнішого світового кінофестивалю. Результати буде оголошено на церемонії нагородження Каннського кінофестивалю 28 травня 2022.
В день власної світової прем’єри вся команда фільму «Бачення метелика» провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи. Митці вийшли під звуки сирен та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, широко відомого користувачам соціальних мереж, що означає «Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства». Одночасно із цим візуальним знаком команда фільму «Бачення метелика» тримала постер із підписом «Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide?» («росіяне вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид - це потенційно неприйнятний контент?»).
Перед акцією під час офіційного фотоколу Каннського кінофестивалю режисер фільму Максим Наконечний також закликав міжнародну спільноту до підтримки звільнення з полону волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської (відомої під позивним - Тайра).
«Минуло вже 3 місяці після повномасштабного вторгнення росії в Україну, і найкраще, що може продовжувати робити міжнародна кіноіндустрія - це надавати голос українським митцям. А наша справа, відповідно, - продовжувати боротися за те, щоб Україна була на порядку денному», - прокоментував акцію режисер фільму «Бачення метелика» Максим Наконечний.
Продюсерка фільму «Бачення метелика» Дар’я Бассель додала:
«З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, багато людей бачать в соціальних мережах контент, пов’язаний з війною, який є автоматично скритий позначкою - «потенційно неприйнятний контент». Ми з командою фільму подумали, що це дуже точна метафора, щоб показати, як комунікує Україна та світ вже багато років. Війна, яка зараз є в Україні, часто навіть не називається війною. Більше ніж 8 років війну в Україні світ називав конфліктом. Багато сторіч російські окупанти називалися нашим братським народом, хоча вони насправді знищували українську націю. Навіть після 24 лютого багато європейців продовжили називати вже повномасштабну війну росії в Україні - конфліктом. Тільки жахливі злочини росіян відкрили багатьом людям очі на правду, але люди не хочуть чути про те, що українців вбивають. Правда болісна, але вона має бути сказана повністю, навіть не на половину.»
Повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.
Режисер та сценарист - Максим Наконечний (продюсер стрічки «Цей дощ ніколи не скінчиться», режисер фільмів «Невидима», «Новий рік у сімейному колі»), співсценаристка - Ірина Цілик (режисерка фільму «Земля блакитна, ніби апельсин»).
Продюсерки - Ліза Сміт (режисерка стрічки «Школа № 3»), Дар’я Бассель (продюсерка фільму «Тато - мамин брат» та «Назовні»). Міжнародні ко-продюсери - Аніта Юка, Даґмар Седлачкова, Маріо Адамсон, Серхіо С. Аяла.
Операторка-постановниця - Христина Лізогуб (операторка стрічки «Школа № 3»), монтаж - Івор Івезічь та Аліна Горлова (режисерка «Цей дощ ніколи не скінчиться»). Звукорежисер - Василь Явтушенко, композитор - Джян Бабан.
Головні ролі зіграли актори театру та кіно Ріта Бурковська (кінодебют відбувся у фільмі «Парфенон» литовського режисера Мантаса Кведаравичюса, який загинув в Маріуполі під час війни росії проти України) та Любомир Валівоць (актор Київського академічного театру юного глядача на Липках). Серед акторського складу є відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і офіцер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.
Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури та інформаційної політики України, Eurimages, Чеського кінофонду, Хорватського аудіовізуального центру, Шведського кіноінституту, Українського культурного фонду та Українського інституту.
Країни виробництва фільму - Україна (TABOR), Чехія (MasterFilm), Хорватія (4Film), Швеція (Sisyfos Film Production). Агент з міжнародних продажів фільму - Wild Bunch International. Уперше TABOR заявили про себе на Одеському міжнародному кінофестивалі у 2013 році, та активно почали розвиватися після Революції Гідності. Команда стала яскравим прикладом нової хвилі молодих кіномитців України. Вже за чотири роки кінокомпанія отримала першу серйозну нагороду світового рівню – Гран-прі в конкурсі Generation KPlus на Берлінале за стрічку «Школа № 3». З того часу вийшли їхні фільми «Явних проявів немає», «Solitude» та «Цей дощ ніколи не скінчиться», які перемагали на кінофестивалях у Лейпцизі, Флоренції та Амстердамі, більшість стрічок кінокомпанії торкаються тем війни та її наслідків. Стрічка «Бачення метелика» як поствоєнна драма теж продовжує розкривати тему травм людини та суспільства, спричинених війною.
