В СРСР було дуже складно зі справжнім розважальним кіно. Навіть в епоху перебудови, коли цензура потроху поступалася місцем свіжим ідеям, експериментам та намаганням створити щось нове, було не легко. “Приморський бульвар” — справжній розважальний фільм із влучним гумором, приємною музикою та чудовими краєвидами літньої Одеси. Це фільм відомої Одеської кіностудії, який вийшов 1988 року у двох серіях.

Історія любовного чотирикутника — романтична, легка, хоч і з деяким відтінком смутку, який буває завжди, коли закінчується літо, незважаючи ні на що, чудово підвищує настрій. У фільмі є красива історія кохання, гарне літо і море! Музичне оформлення заслуговує окремої уваги. Завдяки пісням фільм отримав достатньо глибокий зміст. Але про що цей фільм? Про кохання?

Сюжет

Дія відбувається в Одесі влітку 1987 року. Головний герой фільму — Саша, тільки що повернувся до рідного міста, відслуживши строкову службу. У черзі універмагу у нього і у його випадкової знайомої дівчини Олени виявляються абсолютно однакові сумки. Вона йде з його сумкою, а йому залишає свою. Досить швидко виявивши підміну, Саша намагається отримати свою сумку, але лише бачить Олену в вікні від’їжджаючого автобуса. Спроба наздогнати автобус призводить до дорожньо-транспортної пригоди. В результаті Ілля Петрович, водій машини, потрапив до лікарні, а машина потребує капітального ремонту.

Саша готовий оплатити Іллі Петровичу ремонт машини, але він теж постраждав, і Ілля Петрович пропонує йому «угоду» – він не бере з Саші грошей на ремонт машини, а той повинен доповідати Іллі Петровичу про подальший розвиток його відносин з Оленою. Може бути, це допоможе Іллі Петровичу подолати творчу кризу і створити сценарій.

Глибинний зміст стрічки

На цей фільм не можна дивитися лише з точки зору легкої комедії на один раз. Цікавий задум сюжету — творчі пошуки сценариста. Саме завдяки влучній ідеї одного з головних персонажів буденна історія отримує присмак літературних пристрастей. У пошуках сюжету сценарист Ілля Петрович Огоньков влаштовує справжню карколомну авантюру до якої залучає Сашу, головного героя фільму.

І от цікава деталь, над якою варто замислитись: чи сталася б уся ця пригода під теплим одеським сонцем, якби не намагання Іллі Петровича знайти по справжньому цікавий, вартісний сюжет. Сценарист тут грає майже роль архетипічного  Джокера, який жонглює можливостями, підкидає ідеї, спостерігає за розвитком подій із пристрасною та жвавою цікавістю. Цей фільм — намагання показати широкій публіці те, як важко створювати історії, як не легко їх втілити на папері.

Історії з реального життя

Багато режисерів та сценаристів буквально виношують свої шедеври роками. Іноді їм важко знайти ключ до завершення свого творіння, іноді в них просто немає змоги втілити сценарій у життя. Наприклад, відомий голлівудський режисер Крістофер Нолан виношував ідею фільму “Початок” десять років. 
Більш того, в Голлівуді є чорний список сценаріїв. Там зібрані тексти, які з тієї чи іншої причини так і не дійшли до екранізації. Дивно, але багато з них потім отримали Оскари. До прикладу, це такі стрічки, як «Афера по-американськи», «Джуно», «Король говорить!», «Мільйонер із нетрів», «Операция „Арго“», «Життя прекрасне», «В центрі уваги», «Легенда Г’ю Гласса», та інші.