Глядачі часто вважають, що знімання стрічок це веселий та легкий процес. Але трапляється, що усе йде шкереберть. Актори страждають, режисери проклинають групу, продюсери висмикують на собі волосся. Ось кілька історій знімання, які ледь не звели усю команду стрічки з розуму.

“Клеопатра” — 1963 рік

Цей фільм ледь не розорив Голлівуд! Сценарій писали й переписували різні люди кілька разів — він не подобався продюсерам. Режисерів теж міняли кілька разів — вони не подобалися продюсерам і сценаристам. Перші сцени вирішили чомусь знімати в Англії. Коли подивилися відзняті кадри, були нажахані: з ротів артистів йшла пара, видаючи холодний клімат, це точно нічим не нагадує спекотний Єгипет. 

«Перший млинець нанівець» приніс кіностудії борги в 7 мільйонів і нікудишній матеріал — все довелося починати заново. Елізабет Тейлор перехворіла на запалення легенів із-за клімату. 

Коли знімання продовжилися в Італії, творців фільму стали переслідувати нові неприємності. Уже збудували дорогі декорації, коли стало відомо: вибраний шматок узбережжя нашпигований мінами, що залишилися після війни. Довелося займатися розмінуванням, на що пішло 22 тисячі доларів. Тільки зітхнули з полегшенням — нова біда: вибудувана «Олександрія», як виявилося, розташована поруч з військовим полігоном, на якому раз у раз проводяться стрільби. Довелося регулювати час зйомок так, щоб він не збігався з часом навчань.

Початковий бюджет у 5 мільйонів доларів зріс до 44, на той час це просто величезні кошти! Фільм став кошмаром і не відбив касу. 


“Чарівник країни Оз” — 1939 рік

Голлівудська класика, фільм, який зайняв шосте місце у списку 100 найкращих Американських стрічок. Але це зараз, у далекому 1939 році все було трохи інакше. Тільки на створення декорацій знадобилося 300 днів. Режисер хотів знімати в кольорі, але на той час це було дуже складно, для цього була потрібна спеціальна камера. Вона знімала на три плівки одночасно і дуже багато важила.  

Стрічка змінила шістьох режисерів. З акторами також були проблеми. Виконавець ролі Залізного дроворуба страждав від жахливої алергії на алюмінієву фарбу, якою був вкритий він сам і його костюм. А Маргарет Гемільтон, яка грала злу відьму, загорілася на майданчику.

Під час передпоказів фокус-групи сказали, що фільм не цікавий, студія відправила стрічку на переробку. Звичайно, фільм провалився в прокаті. Тільки пізніше повторний реліз приніс студії Metro-Goldwyn-Mayer шалені кошти.


“Зоряні війни” — 1977 рік

Ви точно не очікували побачити цей фільм у списку. Ну як, всі ж знають про веселу вдачу режисера та молодих головних акторів. Але хмари стояли і над цим шедевром жанру!

Це зараз, на піку популярності фантастики та кінокоміксів легко знайти акторів та бюджет, а у 70-х цей жанр вважався майже табуйованим для студій, бо не приносив прибутку. Молодий Джордж Лукас вибивав гроші, актори, яких він мріяв знімати, відмовлялися від ролей, а ті, хто погоджувався вважали фільм якимось другосортним і грали слабко й не переконливо.

Під час фільмування у Тунісі група потрапила у піщану бурю, зйомки затягнулись. Бюджету не вистачало. Студію спецефектів доводилося жорстко контролювати, щоб отримати хоча б якусь якість. Але геніальний монтаж та шалена віра режисера витягнули стрічку на справжній кінематографічний олімп.


“Апокаліпсис сьогодні”  — 1977 рік

Відомий фільм про війну у В’єтнамі. Режисер мріяв знімати у справжніх джунглях. Зрозуміло, що знімати у самому В’єтнамі було неможливо, тому обрали Філіппіни. Але от дрібничка. Там була громадянська війна. Уряд охоче надав знімальній групі реальну військову техніку, але постійно забирав її для боїв. Це затримало процес, потім почався сезон дощів.

Марлон Брандо, відомий своїм важким характером, замість того, щоб схуднути для ролі на зло режисеру набрав вагу, відмовився вчити текст і самостійно імпровізував в кадрі, що зводило всіх з розуму. А виконавець головної ролі, Мартін Шин, у той час страшно пиячив і у першій сцені фільму був п’яним, як чіп. Під час фільмування він ще й у лікарню потрапив із серцевим нападом. В підсумку замість п’яти запланованих місяців знімали рік. У джунглях…


“Той, що біжить лезом”  — 1982 рік

Перше, що потрібно знати — сценарій цього фільму студії футболили дванадцять років. Його переписували, переробляли і віддали молодому і перспективному режисерові, Рідлі Скотту. Але саме він і перетворив знімання в справжнє пекло.

Кожну сцену перезнімали багато разів, іноді актори були змушені грати по 30 або 40 дублів. Матеріал, який зняли за перші два тижні довелося переробляти наново. Повністю! Бо режисер сказав, що йому не подобається світло.

Багато хто звільнився, а ті, хто залишився перейшли в опозицію. Змонтована стрічка не сподобалася продюсерам, вони змусили змінити завершення, щоб додати хепі енд. Зрештою, ця версія не сподобалася глядачам і фільм вийшов збитковим. Тільки показ режисерської версії у 1992 році змінив ставлення глядача. Фільм став культовим. Шкода, що студії й досі не навчилися довіряти режисерам.